Твир на тему усна народна творчисть

Варто відзначити , що фольклор це не тільки мистецтво слова , усна поезія. У ньому також присутні елементи театралізації – жести , інтонація , міміка , тому що всі твори виконуються наживо. Наприклад , частівки досі співають під акомпанемент гармоні або балалайки , нерідко невід’ємною частиною пісень є танець. Таким чином , усна народна творчість органічно поєднує в собі характерні особливості декількох видів мистецтв .Завдяки тривалому шляху історичного розвитку , у фольклорі знайшли відображення найрізноманітніші сторони життя народу , фольклор відрізняється жанровим багатством і різноманітністю. Це прислів’я та приказки , загадки та казки , календарна та сімейно – побутова обрядова поезія , билини , легенди , перекази , а також балади , історичні та ліричні пісні , драматичні твори , частівки , дитячий фольклор.Крім загальних жанрів , таких , як казки , загадки , прислів’я , у фольклорі кожного народу є тільки йому притаманні різновиди . Так , тільки в українській народній творчості існують коломийки і думи , але немає властивих російському фольклору частівок і билин .У фольклорі дуже велике значення мають традиції. Це виражається в тому , що протягом багатьох століть зберігається відносна стійкість « словесного тексту наспіву і характеру виконання » , сюжетних ліній і героїв , виразних засобів і форм. Тобто від покоління до покоління твір передається без істотних змін . У результаті такого підходу , по записах, зроблених збирачами фольклору в XVII -XIX століттях , можна скласти уявлення про билинах XI -XIII століть чи про історичні піснях , складених 500-600 років тому.Усна народна творчість є не тільки цінним внеском у скарбницю світової культури , а й має важливе пізнавальне та естетичне значення .

Талановитий автор гуманістичного напряму в літературі В. Г. Короленко у творі «Сліпий музикант» розповів історію обдарованого хлопчика, який був сліпим від народження. У цьому творі автор розкриває таку тему, як роль мистецтва в житті людини.

Петрусь народився в негоду, що стало символом прийдешнього нещастя. Хлопчик був абсолютно здоровий, от тільки з народження доля позбавила його можливості бачити фарби цього світу і бачити його безпосередньо. Його виховували мати і дядько. Вони виступили синонімами ніжності, чуйності, з одного боку, і мужності, сили і духу, з іншого. Вони завжди були поруч, дозволяли хлопчикові адаптуватися до світу, який його, як каліку тільки відштовхував.

Петрусю доводилося складніше інших дітей, адже він не бачив. Але дитяча душа хлопчика почала тремтіти, коли на п’ятому році життя його вибрала музика. Саме так.

Музика виступає у книзі ще одним героєм і ангелом охоронцем незвичайного хлопчика. Захоплення музикою відкрило для дитини небувалі фарби існуючого світу, світ емоцій, котрий він розумів на універсальній мові.

Звуки давали Петрусю всю палітру почуттів і їх переливів.

Саме професійні заняття фортепіано, гри на дудці дозволили хлопчикові, який не бачив від народження, відчути всю повноту життя, знайти подругу, побудувати сім’ю і відчувати себе повноцінною людиною.

Петрусь пройшов ряд вікових криз, впоратися з якими йому до близькі та сусідська дівчинка Евеліна. Музика ж дозволила герою реалізувати себе як особистість, відчути впевненість і дало усвідомлення, що він такий же повноцінний член суспільства, як і всі інші.

ответ:Талановитий автор гуманістичного напряму в літературі В. Г. Короленко у творі «Сліпий музикант» розповів історію обдарованого хлопчика, який був сліпим від народження. У цьому творі автор розкриває таку тему, як роль мистецтва в житті людини. Петрусь народився в негоду, що стало символом прийдешнього нещастя. Хлопчик був абсолютно здоровий, от тільки з народження доля позбавила його можливості бачити фарби цього світу і бачити його безпосередньо. Його виховували мати і дядько. Вони виступили синонімами ніжності, чуйності, з одного боку, і мужності, сили і духу, з іншого. Вони завжди були поруч, дозволяли хлопчикові адаптуватися до світу, який його, як каліку тільки відштовхував. Петрусю доводилося складніше інших дітей, адже він не бачив. Але дитяча душа хлопчика почала тремтіти, коли на п’ятому році життя його вибрала музика. Саме так. Музика виступає у книзі ще одним героєм і ангелом охоронцем незвичайного хлопчика. Захоплення музикою відкрило для дитини небувалі фарби існуючого світу, світ емоцій, котрий він розумів на універсальній мові. Звуки давали Петрусю всю палітру почуттів і їх переливів. Саме професійні заняття фортепіано, гри на дудці дозволили хлопчикові, який не бачив від народження, відчути всю повноту життя, знайти подругу, побудувати сім’ю і відчувати себе повноцінною людиною. Петрусь пройшов ряд вікових криз, впоратися з якими йому до близькі та сусідська дівчинка Евеліна. Музика ж дозволила герою реалізувати себе як особистість, відчути впевненість і дало усвідомлення, що він такий же повноцінний член суспільства, як і всі інші.