Ритмічний малюнок вірша "дощ полив" (ліна костенко

Не поняла можно на русском

Я дуже люблю природу. Відпочивати , ходити в ліс , купатися. Але останнім часом ми дуже сильно забруднили моря і річки , ліси і степи , дуже страшно подумати що стане з будующім поколінням . Зараз багато говорять про охорону природи. У деяких школах ввели зоологію . І на цих уроках дітей вчать не засмічувати природу. Вона сама встановлюватися , але повільно , тому люди повинні берегти і охороняти мир , в якому живуть. Через броконьеров і мисливців тварин стає дуже мало , одиниці . Я думаю , що якщо кожна людина буде дотримуватися чистоти у своєму дворі , лісі , і взагалі скрізь , то наскільки зміниться навколишнє середовище ! Я очнь сильно сподіваюся , що люди схаменуться , перестануть руйнувати землю , на якій живуть , і зрозуміють що треба берегти її і охороняти !

ответ : Коли людина народжується, від першого скрику і всі пер­ші роки життя єдиними людьми, до яких вона тягнеться, єдиним ідеалом стають власні батьки. Але дитина росте, розвивається, навчається, постійно змінюється. А разом із нею змінюється й ідеал. І чим більш досконалою стає люди­на, тим досконалішим стає її ідеал. Чим більш освіченою, мудрішою і досвідченою стає особистість, тим більше зрос­тають її запити, вимоги до самої себе і навколишнього світу, тим складнішими і серйознішими стають цілі на життєво­му шляху. Таким чином, ідеал завжди на крок попереду від розвитку людини, ось чому вона ніколи не може дістатись його вершини, хоч і прагне до заповідної височини все жит­тя. Але в цьому немає нічого поганого чи осудливого, бо саме існування ідеалу в житті людини, до якого вона постійно тягнеться, стимулює її розвиток. І не важливо, що саме буде ідеалом — гроші, сім'я, мистецтво чи щось інше. Доки лю­дині е до чого йти, вона вдосконалюється. Якщо ж в якийсь момент починає вважати, що досягла в повній мірі свого іде­алу, то зупиняється у своєму подальшому розвитку.

Отже, ідеал — це і справді недосяжна вершина, до якої ідеш усе життя і яка з кожним кроком людини до неї стає дедалі вищою. Але якби не було тієї заповітної височини, то неможливим стало б і простування людини сходами життя.