Вірити, жити в любові та творчості, якими наділив народ Бог, іти за веліннями серця закликає автор твору:А)Захочеш- і будешБ) господь багатий нас благословив В)Сучасниками Г)Радість​

Для мене гармонія людини і природи — це баланс усіх емоцій, любов до усіх людей і навкилошнього світу. Медитації, прогулянки у лісі і екологічна до природі дає нам великий спокій.

Праця над своїм духовним,ментальним, фізичним тілом, отримуваня нових знань, до природі і наблюдиння як опадае листя чи іде дощь показує магію гармонїі і заряжає енергією духовності.

Духовність іде від слова — дух. Потрібно виховувати і ростити свій дух як новий саджанець у саду. Поливати новими знаннями, дісциплінировати медитаціями от алкоголю, мату і тощо. І давати свою заботу любовью до себе і усього світу, Бога.

Природа — це танець життя і смерті, харчовий ланцюжок між тваринами і багатогранний змін емоцій (цунамі, зверження вулкана, зміни пори року, спів птахів тощо). Кожень день якісь звір охотиться на зайця,змінюється день на ніч, і уся природа остається при балансі і гармонії

Так що таке велика духовна цінність? Це гармонія між людиною і природою, любов до один одного і до підтримка. Людина прямує по стопам природи і бере приклад з неї, а природа навчає і дає нові знання ( згадаєте урок біології, або коли вчені взнали новий вид тварини, да ї коли людина змогла розбути вогонь). Я думаю це баланс між природою і людиною.

Відповідь:

Доки Ваше питання не видали, бо, здається, люди не зрозуміли з якого твору герой:

Павлусь - головний герой з повісті (або як вказав сам автор - історичного оповідання) "За сестрою" мав такі риси характеру, які і сьогодні в пошані у людей і є зразком для наслідування.

Павлусь вірний і люблячий (саме це змусило його самому відправитись на пошуки своєї рідної сестри до Криму). Він кмітливий і розумний. Розуміючи, що сам він не впорається з пошуком сестри, Павлусь швидко вивчає татарську мову і зметикував, коли потрібно скористатися ситуацією і змусити татар шукати його сестру. Він вірний своїй землі, своїй вірі. Він відмовляється прийняти віру татар, більш того, незважаючи ні на що прямо заявляє господарю-татарину:   — Ні, не прийму і моєї християнської не покину. ...

— Я тебе вибити звелю.

— Хоч і повішайте, то ні. По що мені опісля в пеклі горіти... "

Пояснення: