Художнiй засiб: метафора/порiвняння/епiтет/персонiфiкацiя. ви знаєте, як сплять старі гаї? — вони все бачать крізь тумани. ось місяць, зорі, солов'ї "я твій", — десь чують дідугани. та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Епітети -(місячні весняні ночі ,я твій ,страрі гаї)

Метафори-(вони все бачать,сплять старі гаї)

Порівняння-(дідугани )

Персоніфікація-(сплять старі гаї ,вони все бачать крізь тумани )

Відомий український письменник Всеволод Нестайко народився у м. Бердичеві у 1930 році у родині державних службовців. Після школи він закінчує філологічний факультет Київського державного університету, а потім працює у таких журналах, як «Барвінок» і «Дніпро» та у видавництві «Молодь». Разом з тим він займається творчістю і пише сценарії для кіно та дитячі твори. Найбільш відомими з цих творів є оповідання «Пригоди Грицька Половинки», «В країні сонячних зайчиків», «П’ятірка з хвостиком», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», та, звичайно ж, «Тореадори з Васюківки». Оповідання і повісті й В. Нестайка перекладені багатьма мовами світу.

З оповіданням «Тореадори з Васюківки» ми нещодавно познайомилися на уроках української літератури. Воно мені дуже сподобалося, бо це надзвичайно цікава історія, і події, описані автором, мене дуже захопили. Головними героями цього твору є звичайні школярі Ява Рень і Павлуша Загородній, які мешкають у селі Васюківка. Це справжні бешкетники, фантазери і порушники шкільної дисципліни. Але разом з цим – це дуже добрі і чуйні хлопці, які бажають іншим лише добра.

Ява Рень – це відчайдушний енергійний хлопець. Але звідки ж взялося таке незвичайне ім’я – Ява? Так назвав себе сам хлопець, коли йому виповнилося лише півтора роки. Мале пискля хотіло сказати «Я – Ваня», а в нього вийшло лише «Ява». Ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до собачого хвоста, оте «Ява». Справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не називав.

У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша. Ява то вигадує про метро під Васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».

Ява завжди має благородні наміри, але через брак знань і досвіду, нажаль, разом із своїм товаришем Павлушею іноді потрапляє у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи свої вчинки, прагнуть усвідомити зроблені помилки і намагаються їх не повторювати в майбутньому, але відразу ж вигадують нову «авантюру». Тому нам цікаво довідатися і про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, і про зйомки в кіно, і про до під час рятування Васюківки від стихійного лиха, і про викриття місцевих «шпигунів».

Мені добре зрозумілі бажання і наміри Яви, адже він мій ровесник. Думаю, головне, що доводить нам Ява – це те, що дружба – велика сила, що поруч важливо мати відданого і вірного товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, який не зрадить і завжди до в скрутній ситуації. Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих книжок, тому я усім раджу її прочитати.

Сьогодні повісті й оповідання цього талановитого письменника перекладені багатьма мовами світу.Одна з них«Тореадори з Васюківки».

«Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – це гумористична пригодницька повість. Події, які описані автором у цій книжці, настільки захоплюючі, що почавши її читати, вже не відриваєшся від оповіді доки не дійдеш до останньої сторінки, до останнього рядка. Прочитавши один раз, «Тореадорів» хочеться перечитувати ще і ще.

Головними персонажами повісті «Тореадори з Васюківки» є нерозлучні друзі Іван Рень і Павлуша Завгородній. Вони звичайні підлітки і школярі, які усе своє життя мешкають у селі Васюківка. Друзі – відомі на все селище фантазери, бешкетники і порушники дисципліни.

У одного з друзів досить незвичне ім’я – Ява. В повісті пояснюється, що це не ім’я, а прізвисько, яке причепилося до Івана з півторарічного віку. Саме тоді він, намагаючись вимовити своє ім’я, сказав: «Я – Ваня», а вийшло «Ява»…, яке причепилося до нього і стало його другим ім’ям. На вигляд він теж досить незвичайний. У Яви рясно вкрите веснянками обличчя і руде, постійно скуйовджене волосся. Це енергійний і відчайдушний хлопець. Саме Ява зазвичай є ініціатором витівок друзів та різноманітних їх вигадок. Вони то метро вирішать прокласти під Васюківкою, то влаштують бій биків, то театр шкільний організують. Та якими б не були вигадки Яви, вини завжди йшли у нього від душі і серця. Хлопець щиро вірив, що робить краще своїм односельцям та скрашує їхнє життя. Та Іван Рень був здатний не тільки на витівки та розваги, але й на серйозні вчинки. Наприклад, коли Ява не зміг здати екзамен з української мови і йому призначили переекзаменування, він сумлінно готувався до цієї перездачі. Вибрав хлопець для цього «безлюдний» острів і добрав для себе ім’я «Робінзон Кукурудзо».

А ось Павлуша Завгородній – це повна протилежність Яві. Я думаю, що саме тому, що хлопці такі різні, їм і вдалося стати кращими друзями. У порівнянні з Явою Павлуша дуже врівноважений і незвичайно спокійний хлопець. Та незважаючи на це, він повністю підтримує Яву у всіх його забавках і витівках та компенсує в них відчайдушність свого товариша. Павлуша мріє стати льотчиком та дуже любить малювати,але не менше за свого друга полюбляє таємниці і романтичні пригоди.

Тореадори з Васюківки Ява та Павлуша мають завжди лише добрі і благородні наміри. Та життєвого досвіду у них недостатньо, як недостатньо і знань. Тому друзі постійно потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні товариші при цьому добре усвідомлюють свої помилки і прагнуть не повторювати їх. Але майже одразу хлопці вигадують і втілюють у життя нові авантюри і знову у них все йде не так, як вони хотіли.

Міні, як однолітку Яви і Павлуші, дуже зрозумілі їх бажання, наміри і вчинки. І якщо запитати, хто з них кращий, то буде досить важки відповісти на це питання. Бо ці школярі – єдине ціле, вони є прикладом справжньої дружби і доводять нам, що дружба – це велика сила. Для кожного з нас дуже важливо мати поруч із собою відданого і вірного товариша, який готовий піти за тобою в вогонь і воду, який не зрадить і до у скрутній ситуації, завжди і в будь-яких обставинах прийде на виручку, бо він справжній друг.