Назвіть стилі та жанри , які розвивали призові твори 20-30років 20 століття

Історія розвитку української літератури мала такий же над­звичайно складний, самобутній шлях, як історія країни в цілому. Література зберігає та передає загальнонаціональні, загальнолюд­ські цінності від покоління до покоління, збагачує наш внутрішній світ, виховує естетичний смак, розвиває інтелект, кругозір. Укра­їнцям є чим пишатися, адже література впродовж століть довела свою унікальність, бо попри всі гоніння й несприятливі істо­ричні умови продовжувала розвиватися, постійно відстоюючи своє право на існування. Сьогодні, коли наша держава є неза­лежною, ми маємо можливість вільно знайомитися із творами поетів і письменників, які ціною власного життя відстоювали колись своє право на творчість. їх біографії є яскравою ілюстра­цією тих складних і трагічних для України часів.

XX століття для української літератури — дуже плідна пора, яка дала нашій культурі багато талановитих митців і геніальних творів. Мистецькі пошуки цілої плеяди молодих прозаїків хоч і знаходяться на різних полюсах ідейно-естетичних уподобань літератури 20-х рр., однак об’єднуються на основі характерних для цієї епохи принципів змалювання людини й світу в провід­них творах. У межах імпресіонізму, інтелектуального реалізму, неоромантизму Г. Михайличенко, М. Хвильовий, М. Івченко, В. Підмогильний моделюють складну внутрішню драму особи з розколотою свідомістю, відтворюють динаміку внутрішніх змін «я» героя. Спільними естетично-стильовими засадами творчості прозаїків 20-х років XX ст. стала концепція людини нової епохи, яка відчуття самотності та непотрібності поєднувала з «активним романтизмом» вітаїстичної закоханості у буття загалом і май­бутнє зокрема. Поняття «відродження й становлення» є основним в етичній моделі героїв епохи революції та громадянської війни, що відображає й романтичне самоствердження персонажа в нових суспільних реаліях, і трагізм його відірваності від універсальних першооснов буття.

Объяснение:

Сенкан.

Тема (1 іменник)

Опис (2 прикметники)

Дія (3 дієслова)  

Ставлення (фраза із чотирьох слів)      

Сутність (1 прикметник або іменник, який асоціюється з першим рядком)    

 

Микита Кожум’яка

Працьовитий, відважний.

Бореться, перемагає, визволяє.

Заступник Князя від Змія

Найхоробріший

 

Князь

Сміливий, стривожений.

Воює, керує, вболіває.

На до Микити сподівається

Вдячний.

 

Княгиня

Сумна, схвильована.

Переживає, плаче, вболіває.

Любить свою єдину дочку

Мати

 

Князівна

Молода, засмучена

Сумує, втішає, надіється.

Для Змія стала даниною

Бідолашна

 

Воєводи

Досвідчені, зневірені.

Ходять, радяться, міркують.

Воєводи - бойові друзі Князя

Мовчазні

 

Брати

Молоді, міцні. 

Мнуть, розмовляють, міркують.

Справжні майстри своєї справи

Працьовиті

 

Джура

Стривожений, переляканий.

Входить, лякається, доповідає.

Відданий служака свого Князя

Невтомний.

 

Змій

Лютий, вогняний.

Нападає, забирає, палить. 

Збирає данину від князя

Ненажерливий

 

Посланець Змія

Чорний, окатий.

Входить, говорить, застерігає.

Услужливий приспішник злого Змія

Страшний.

Негативні вчинки=Наслідки

1 Аля нічого не доробляла до кінця=Дівчина росла недисциплінованою. Потрапила у Недоладію.

2 Дівчинка не любила заплітати волосся=Аля була неохайною.

3 Аля не дошила рушник для бабусі=Бабуся образилась, батьки дорікнули.

4Дівчинка не домалювала чоловіка=Створила злого Недорадника, який відрубував голови жителям Недоладії та приміряв собі.

Позитивні вчинки=Наслідки

1 Аля пришила крильце бабці=Комаха полетіла.

2 Дівчинка полагодила Недоквартирку=Бабуся Недоквартирка одужала.

3 Аля вуглинкою домалювала вухо, підправила ніс Недоладьку=Недоладько перетворився у красеня.

4 Недоладяни допомагали один одному=Жителі міста почали усміхатися.