Соломія — мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак — за волю.
Бочкарева Горохова1652
26.03.2021
Сюжет драми взятий з давньогрецької міфології.Касандра- драматична поема.
Композиція драми: Зав'язка: заручини Поліксени з Ахіллесом. Пророцтво Касандри щодо майбутнього своєї сестри. Розвиток подій:загибель Патрокла, друга Ахіллеса, в бою Гектором;Пророцтво Кассандри, загибель Долона,припинення воєнних дій; Кульмінація: розмова Кассандри з Сіноном. Відмова Касандри вити грека. Розв'язка:вхід греків в Трою, загибель міста, полон дочок Пріама. Епілог: Кассандра в Елладі, смерть головної героїні. Кассандра — чесна, благородна людина, любляча донька і сестра, палка патріотка. Вона нащадок Прометея і не хоче коритися богам, рабам Долі ("я рабинею рабів не хочу бути", протестує проти рабської покори у будь-якому вияві.) Віщунка всім серцем бажає добра співвітчизникам, родині, Батьківщині, але її дар не прислужився рідній землі, не зробив її щасливою. Помста Аполлона була жорстокою і продуманою. У пророцтва Кассандри не вірять,усі її цькують, принижують, з неї насміхаються. Але страшнішими за все це були її власні сумніви. За до образу Кассандри Леся Українка робить узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі об'єктивна історична закономірність не залежить. Але людина може виявити свою волю і залишатися чесною, правдивою, безкорисливою у будь-якій ситуації.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как всеволод называл козаков в "слове о полке игореве"
Соломія — мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак — за волю.