Чому мати кепкувала з Тараса? («В бур’янах»)

Можу запропонувати такий варіант твору про улюбленого героя з "Чорної ради":

             «Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.
            Серед усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А Петро завдяки своїй відвазі може.
Петро шанує батьків. Шрам, батько Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».
         Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.
         Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм улюбленим персонажем.

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хра-нителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне