Характеристика Вуйка Мукальця, Миколайчука, Бенцика з твору Неймовірні пригоди Івана Сили

   Назва літературного твору: «Дівчинка»
   Автор: І. Павлюк.
   Рік створення: 2006.
   Вид: лірика (філософська). 
   Тема: зображенняя дівчинки, у якої на серці туга.
   Ідея: світ змушує дітей не по-дитячому сприймати проблеми.
Художні засоби:
   Уособлення: розчарована осінь.
   Епітети: дівчинка боса, розчарована осінь.
   Цей художній ліричний твір - маленька розповідь про дівчинку, душу якої сколихнули туга, сум та жаль. Про те, чого стосується її тривога, читач може лише здогадуватись. Вона сумує та плаче за «всіх». Дівчинка постає співчутливою, відповідальною.

Письменник називає його “кумедним хлопцем”. Вся “кумедність” його полягала в тому, що він, непривабливий, з “ріденькими, гостренькими” зубами, “нізащо не кусався”, коли його били і ніколи не плакав. Однак письменник розкриває нам, що за Костевою непривабливістю, відчайдушністю та дещо зверхньою поведінкою криється біль, прагнення привернути до себе увагу, комусь сподобатися, довести, що він все-таки людина, а не якась істота, про яку всі одностайно кажуть: “байстрюк”. Автор уважно виписує найдрібніші деталі в показі поведінки й зовнішності Кості: він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього. Кость постає перед читачами як безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kumediya-z-kostem-analiz/