Контрольна робота "Творчість В. Дрозда, Ю. Винничука, В. Чемериса"Початковий і середній рівні 1. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб А знайти собі зятя Б в битві з ним В настрахати ворогів Г залучити туристів 2. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі А квіточку Б сонечко В бджілку Г метелика 3. Чого не робив Федько з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» для закоханого Вітьки? А складав серенаду Б давав списувати домашні завдання В написав вірша до газети Г добував гроші для кіно 4. Високий, худий, запальний, рвучкий. Це портретна характеристика героя повісті В. Чемериса А Вітьки Б Федька В Петра Г Грицька Причепи 5. Сватання до Галі Козачок у сюжеті повісті В. Чемериса є А експозицією Б зав’язкою В кульмінаційним моментом Г розв’язкою 6. Найбільше кінь Шептало не любив А їздити на базар, крутити колесо Б ходити з усіма кіньми на водопій В возити важкі вантажі — дрова, цеглу Г битися, штовхатися біля кормушки Достатній рівень 7. Продовжте речення. Прикладом знеособлення людини є герой твору... Чому? Поясніть свою думку. 8. Порівняйте образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка та Галі Козачок із повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», знайдіть спільне та відмінне. Високий рівень 9. Виконайте одне із завдань. А Напишіть твір-роздум «Значення культури спілкування, перших почуттів підлітків у подальшій долі, в утвердженні себе як особистості в соціумі». Б Придумайте інше закінчення історії дракона Грицька за умови, що він завчасно полетів із Люботина в інші краї.

Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?» Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А потрусити дерево — важко. У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь. Цитатна характеристика Павлуся «Скарб» Стороженко · «Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з маленькою дитинкою. Було власними руками годує, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». · «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком». ·Опис Павлуся «…Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. …Зроду не то, щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату». · «Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових…» · «… Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. …Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня…» · «Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах». · «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов». · «Се мій скарб, се мені Бог у вікно вкинув! А що?» · «Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет…. І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув». План до характеристики образу Павлуся «Скарб» Стороженко 1) Павлусь — єдиний синок у заможніх батьків. 2) Зовнішність і портрет героя. 3) Автор про Павлуся. 4) Риси характеру Павлуся: а) ледачий; б) примхливий; в) байдужий; г) егоїстичний. 5) Інші риси Павлуся: а) любов смачно поїсти і поспати; б) відсутність друзів, постійна самотність; в) ставлення до батьків, наймитів, парубків, дружини, дітей. 6) Чи щасливий Павлусь? так

Привіт Павлусе!

Я прочитав у творі як ти живеш.Це для мене якось дивно.Нас батьки виховують бути працьовитими,дружелюбними,допомагати іншим.А ти навіть лінувався ходити на прогулянку,так жити неможна.Не можна надіятись на що Бог тобі щось пошле при цьому цього не старатися та не добиватися цілі.Добре що тобі пощастило коли кинули у вікно дохлого хорта ,а він розсипався у дукати.Потрібно щось робити,а не ледарювати!Тобі пощастило в житі адже на все воля Божа.Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув що таке лінуватися!Зміни своє життя в кращу сторону!