1.Рідна земля Леоніда Глібова - А Сумщина Б Київщина В Полтавщина 2. У багатодітній родині зростав письменник А Остап Вишня Б Леонід Глібов В Степан Руданський 3. З тринадцяти років навчався в Полтавській гімназії А Леонід Глібов Б Остап Вишня В Павло Глазовий 4. « Він був великим українцем, патріотом, уболівальником за долю України, » - ці слова про А Павла Глазового Б Остапа Вишню В Степана Руданського 5. Установи відповідність між письменником і твором Прізвище письменника Назва твору 1.Л. Глібов А «Найважча роль» 2.С.Руданський Б «Жар-Птиця» 3.П.Глазовий В «Жаба й Віл» 4. І .Жиленко Г «Тиша морська» Д «Добре торгувалось» 6. Установи відповідність між твором та персонажем, який у ньому діє Назва твору Персонаж 1. «Заморські гості» А Лисиця 2. «Похвала» Б Віл 3. «Щука» В Павук 4. « Гуменний» Г міліціонер Д дідич 7. Установи відповідність між терміном та його визначенням Літературний термін Визначення 1.Алегорія А. Порушення звичного розташування слів у реченні 2. Гумореска Б. Відображення смішного в характерах людей або в їхньому житті 3. Гумор В. Невеликий віршований або прозовий твір з комічним сюжетом 4. Інверсія Г. Нищівне висміювання вад окремої людини або всього суспільства Д. Зображення рис характеру людини за до образів тварин, рослин, явищ природи 8. У жанрах співомовки, віршованої гуморески працював А Степан Руданський Б Павло Глазовий В Леонід Глібов 9. У сатиричному журналі « Перець» були надруковані твори А Леоніда Глібова Б Павла Глазового В Степана Руданського 10 Сатира – це: А невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту Б нищівне висміювання вад окремої людини чи всього суспільства В відображення смішного в характерах людей або в їхньому житті 11. Степан Руданський родом із А Миколаївщини Б Вінничини В Сумщини 12. Гумористичні твори якого митця вам подобаються найбільше, чим саме? А Павла Глазового Б Леоніда Глібова В Степана Руданського Г Остапа Вишні

1)В

2)А

3)А

4)Б

5)1-В 2-Д 3-А 4-Б

6)1-Г 2-В 3-А 4-Д

7) 1-Д 2-В 3-Г 4-А

8) А

9) Б

10) Б

11) Б

12) Я вважаю, що Ви маєте обрати самі, адже мені може подобатися днем, а Вам — інше

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,

Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися. Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками. Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці. «Мишка» характеристика мишки Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності. Риси характеру мишки — справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/bogdan-lepkiy-mishka-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua