Що є щастя за твором метерлінка синій птах? ​

что за язык? ваше не пониятно

мама - це саме важливе в житті дитини! дитина повинна любити і поважати маму, навіть не дивлячись на всі образи. тільки дитя знає, як любить його мама, адже дитя бачило серце матері всередині, ще коли мама була вагітна. ви повинні поважати маму, адже вона терпіла, коли ви були маленькими і не хотіли їсти кашу і кидалися ложками в стіну, показуючи що ви не хочете їсти. мама терпіла ваші сльози, коли ви вдарилися. мама вчила тебе ходити, розмовляти, дає тобі по трохи освіту, вона страждала за тебе. можливо ти зараз сильно любиш маму, але коли вона помре в тебе струмками поллють сльози, тому що ти не так часто проводив з нею час. поважайте свою маму!

Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народ­на мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші і влада — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання.

     Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

      Головний герой п’єси, Калитка, так визначає місце грошей у своєму житті: «Гроші — всьому голова». І дійсно, вони заполонили не лише розум Герасима, а й душу. Все у своєму житті і житті рідних йому людей він вимірює грошима. Протягом п’єси ми бачимо, як у Калитці гине людина, бо стяжательство і скна­рість беруть у ньому гору. Ми здогадуємося, що колись Калитка, можливо, був доброю людиною. Він працьовитий, любить землю. До неї він із ніжністю про­мовляє: «Ох земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! І все то гроші, гроші, гроші». Герасим уже давно втратив ніжні почуття до своєї дружини. Він розу­міє, що вона працьовита, «з діжі рук не виймає з ранку до вечора», але при цьо­му він не здатен навіть на елементарну вдячність. Коли Параска попросила запрягти воза, щоб з’їздити з Мотрею до церкви, Герасим відповів, що «коні за гроші куплені». Більше того, він міг і побити дружину. Не раз, за її словами, вона із синцями ходила. Не краще Калитка ставився і до свого сина Романа. Хлопець виріс працьовитим та слухняним, але для свого рідного батька він також був товаром. Калитка мріяв про одруження свого сина з донькою Пузиря, і найбільше його турбувало питання, скільки за нею дасть батько посагу. Отож, жадібність до грошей і людські цінності — явища несумісні.