Люди дивуються , що я весела : надійсь горя-біди не знала. а я зроду така вдалася

Увірші “дивувалась зима” люта зима дивується, чому почали танути сніги і скресати ріки". їй важко зрозуміти причини своєї слабкості, причини появи того леготу, що “теплом пронима”. зимі нестерпно бачити первоцвіт, проліски, “дрібні” квітки, які посміли “проклюнутись”, пробитись крізь снігову кору. зима дмухає на них морозом, жбурляє снігом. здавалося, що вже смерть обняла квіти: вони прив’яли, похилилися під жорстокими ударами, та минула буря. і вони знову ожили, піднялися. усі алегоричні образи прямо вказували на нездоланність молодих суспільних сил, які, незважаючи на опір, репресивність антинародної політичної системи, продовжували свою боротьбу за краще майбутнє українського народу.

    проаналізувати поданий вірш пропоную так: ім'я автора: генріх гейне. назва твору: "хотів би я слово є". тема: розповідь про кохання ліричного героя.  ідея: кохана жінка має чути слова любові щомиті. вірш.розмір: амфібрахій (тристопний): ˘  ¯  ˘     художні засоби: епітети: душа смутна, вільний вітер, очі ясні, найглибший сон. звертання: кохана.  уособлення: вітер - нехай би одніс в далину; нехай би .        у творі розповідається про кохання ліричного героя. ця розповідь лунає, наче пісня. в ній ми бачимо тривожні думки г. гейне, його роздуми про любов та таємничий образ коханої жінки.