Твiр на тему : "любов до матерi -то свята любов".

      мати. мама. матуся.

    скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша.

      у матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце, в якому  ніколи не  незгасне  любов, воно ніколи  не залишається  байдужим . ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. уявляєте, який безмір любови в жінки, яка є матір’ю .   і скільки б вам не було  років: п’ять чи п’ятдесят,  нам завжди  потрібна мати, її ласка, її погляд, її очі    дітей  у далеких  життєвих мандрах, материнська  ласка  гріє  вас до  старості. чим більша любов  до матері, тим світліше  і радісніше  наше  життя.

    мама це  людина  перед  якою  ми будемо завжди в боргу,  будемо  цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть  із нами по життю, підтримують нас у годину радості  і печалі.

осиротів би людський світ  без матерів. бережіть їх,  ніколи не легковажте їхньою любов’ю.

ответ:У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.

Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".

За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.

У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.

Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.

календарно-обрядові пісні  — це  пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. ці пісні тісно зв'язані з  язичницькими  віруваннями. слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з  народним календарем. у різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. наприклад: на сільських майданах і галявинах співали  веснянки  і  гаївки, під час зелених свят  —  русальні пісні, на івана купала  —  купальські пісні. по закінченню жнив, люди співали  жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. під час зимового  сонцестояння  виконували сонцесяйні пісні.

пізніше календарно-обрядові пісні поступово втрачали зв'язок з давніми , почали підпорядковуватись християнським святам. надзвичайної популярності в народі набули колядки та щедрівки. ці пісні приурочувались до основних свят зимового циклу:   колядки  — до  різдва  (7 січня),  щедрівки  — до  нового року  (за старим календарем 14 січня).

календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній. до зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. це  — новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) зими  — святом масляної.

весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець  — на завершення весняних польових робіт. за змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. крім власне веснянок, в україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом  —  петрівки. в них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. велике місце в петрівках займала тема кохання.

ще з язичницьких часів до нас дійшло прекрасне свято івана купала з його специфічними піснями. ними й розпочинається літній пісенний цикл. серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці  — дівчат. все це надає святу веселощів, радості; обрядові пісні звеличують процес збирання врожаю, що практично завершує хліборобський календарний рік.

серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність  — фольклорний гурт автентичного співу  «володар», основу репертуару якого саме календарні, обрядові, весільні пісні.