Справелами , что такое - префикс, суфикс, корень и ранее вам

Суфікс  -  частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм префікс   - частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм корінь   -  спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне (загальне, поняттєве) лексичне значення закінчення змінна частина слова, яка стоїть переважно в кінці його, вказуючи на відношення до інших слів у словосполученні і реченні, є носієм граматичного значення

Основа  –  это  часть слова без окончания, в которой выражено его    состоят из одного корня, они нечленимы, их нельзя разбить на  морфемы. окончание  –  это морфема, служащая для изменения слова, образования его форм и выражения значений: числа, рода, падежа, лица.   суффикс  — это значимая часть слова, которая находится после корня    и обычно служит для образования слов префикс  —  это  значимая часть слова, которая находится перед корнем или другим префиксом и служит для образования слов:   корень-это морфема, несущая лексическое значение слова

Слова, що пишуться разом із часткою не:   неволити, нездужати,непокоїтись,непритомніти, недочувати, недобачати.    буква ґ пишеться в словах:     аґрус, аґу, варґа, ґава, ґазда, ґалаґан, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґеґотати, ґедзь, ґелґотати, ґелґати, ґерґелі, ґердан, ґерлиґа, ґніт, ґоґель- моґель, ґречний, ґрунт, ґудзик, дзиґа   апостроф не пишемо: дзвякнути, духмяний, тьмяний, мавпячий, морквяний, святкувати, медвяний, рутвяний, різдвяний, різьбяр, тьмяний.   подвоєння: благословенний, блаженний, вогненний, священний, мерзенний, окаянний, притаманний, натхнення, смиренний, достеменний, старанний але: священик казна, хтозна, будь, не будь - дефіс ставить не забудь

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.