Розкажи, яку пору року описано у вірші: хмара небо криє сонечко не блисне.вітер вовком виє.дощ потоком висне.постав запитання до слів: хмара, сонечко, вітер, дощ.що означають ці слова?

Увірші описано осінь . що криє небо? (хмара) що на небі не блистить? (сонце) що виє вовком? (вітер) що потоком висне? (дощ)

Цілком практичні та конкретні результати – підтвердити родинні зв’язки, права на нерухомість, довести національність предка (польську, чеську, німецьку, єврейську) з метою переїзду в іншу країну на підставі коренів, дізнатися про родові захворювання і таке інше. Можливість налагодити «духовний зв’язок» зі своїми пращурами, відчути приналежність до величезного роду, тисячам людей, кожен з яких вижив та зробив все можливе для того, щоб ти з’явився на світ, і таким чином отримати до від пращурів в різних справах. Шанс зрозуміти причини сімейних проблем, життєвих сценаріїв предків, що повторюються у нащадків, та в результаті змінити «карму роду». Отримати більш свідоме відношення до традицій роду, до членів родини, що, як правило призводить до розв’язання родинних суперечок, примиренню, більшій єдності родини та спільному збереженню традицій.

З неочікуванних результатів:

З’являється відчуття того, що ти маєш бути гідним своїх пращурів, «підтримати честь роду». І якщо вони досягли в житті значних успіхів, то й ти маєш зробити щось хороше. З’являється внутрішнє відчуття відповідальності перед своїм родом. Тут мені деякі шуткували: “Тобі, мабуть, нема чим пишатися, так хочеш пишатися досягненнями пращурів та їх дворянським родом”. Але на мій погляд власне дворянство не є так цікавим, як конкретні досягнення конкретних осіб. Як Ви гадаєте, хто з пращурів цікавіший як людина – селянин, у документах котрого написано, що грамоту він вивчив самостійно вдома (що каже про велику жагу цієї людини до знань), або дворянин, котрий мав усі можливості бути освіченим, але залишився неписьменний? Розуміння багатонаціональності своїх пращурів. Наприклад, я у себе на цей час нарахувала вже сім національностей підтверджених архівними даними та ще з добрий десяток за генетичним аналізом. Нещодавно на генеалогічній конференції провідний український генеалог Томазов В. В., розповідаючи про користь генеалогії, відмітив, що вона – це найкращі ліки від ксенофобії! Я з ним повністю погоджуюсь і мрію, щоб якамога більше людей зрозуміли цю істину. В кожному з нас – «вінегрет» з національностей! Так який сенс ненавидіти народи, носієм генів яких ти є? В іншій статті прочитала, що глобалізація, завдяки активному змішуванню різних національностей, скоріше за все приведе до зникнення багатьох національних та релігійних конфліктів. І зараз цей процес набагато прискорюється. Навіть серед моїх близьких та знайомих є багато міжнаціональних шлюбів, причому досить екзотичних. Яскравий приклад: жінка з України, що має серед своїх пращурів крім українців, ще поляків та турок, одружується з сином корейця та голландки. Нове розуміння історії – після початку генеалогічних пошуків я зовсім іншим чином стала сприймати історію, змінивши погляд ззовні на погляд зсередини. Це ж велика різниця – прочитати про «якесь там повстання в якумусь там році» (одне з багатьох), або прочитати про те ж саме повстання, але якщо твій пращур Іван Петрович Сидоренко особисто брав у ньому участь!

Объяснение:

Сучасний світ неможливо уявити без цифр; вони надзвичайно швидко заполонили мас-медіа і без них будь-яка інформація здається вигаданою або надто далекою. Це не дивно, адже в наш час цифра – це підтвердження достовірності інформації. Телевізійна новина без цифр – це як теорія: має право на існування, але сприймати її як істину ніхто не може,тому що немає чітких фактів та потрібних доказів. До того ж, як на мене, людський мозок краще сприймає цифри, аніж довгі тексти, бо вони автоматично виділяються серед всього потоку інформації. Спочатку ж ми звертаємо увагу на цифри, а пізніше на решту інформації, чи не так? Чому ж вони так сильно на нас впливають?Як пояснити цей феномен?

Вплив чисел на наш мозок зумовлений нашою психологією. Кожен з нас перебуває у пошуках себе та намагається усвідомити свою сутність. Чесно кажучи, всі ми – “загублені вівці”, і нам потрібне відчуття того, що ми можемо чимось керувати. Саме тому ми потребуємо цифр, вони вселяють нам надію, що ми щось контролюємо, а коли людина може тримати щось під контролем, вона відчуває себе в безпеці. Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас. Гнєденко казав: « …спробуємо на хвилину уявити собі, що ми всі втратили елементарні арифметичні знання. Адже це приведе до справжньої суспільної катастрофи, бо арифметичний розрахунок супроводить нас на кожному кроці». Це закладено на підсвідомому рівні і з цим нічого не вдієш.

По-друге,цифри зближують. Скоріш за все,ми почнемо читати статтю,в котрій буде написано: «за 2,5 км від супермаркету «АТБ» було викрадено авто чорного кольору приблизно в 01:50», аніж «недалеко від «АТБ» було викрадено чорний автомобіль». Вони приземляють, роблять речі більш реальними.

На цифрах збудований світ. Майже кожна професія вимагає елементарного розуміння арифметики, навіть звичайний касир чи садівник. Неправильний розрахунок – і все летить шкереберть.

Проаналізувавши написане, хочу зробити висновок: числа – це захист від власного мозку, те,що не дає нам зійти з глузду. Навіть найплоскіша людина, на жаль, існує аж в трьох числових вимірах. Всі процеси нашого мозку – це хімія в поєднанні з математикою, числа і формули пояснюють ті процеси,які складно / неможливо описати словами. Це набагато більше, ніж символи чи знаки.

І все-таки цифри – це свого роду магія, чи не так.