5пословиц про батькивщину скадними реченнями

1. правильно затранскрибовані слова.     а) [йаблуко]; [голубка].     б) [вйун], [с’в'атковий]        ([с’м’ійец': а]);     г) [гор’іх], [ц’в'ах], [п’ірйа].  2. літературним нормам відповідає словосполучення      в) заряд бадьорості    3. допущено помилку в рядку:         г) проїздний         (правильно: проїзний) 4. потребує редагування речення:         б) цей факт заслуговує уваги, але не відноситься до діла.            (не стосується справи) 5. українські відповідники до іншомовних слів:       1) імпульс        - в поштовх      2) консенсус - д згода        3) епатаж          - б витівка      4) паритет        - а рівність  6. відповідність між словосполученнями та прикметниками,     з якими вони утворюють антонімічну пару:     1) тиха розмова   - б) голосний    2) тихий день          - г) вітряний      3) тиха їзда                  - а) швидкий    4) тихе море              - в) бурхливий 7. cинтаксичний розбір речення.      я йшов собі , бощось так владно кликало мене туди, дегори ввечері палали, |окутані у сяйво чарівне| (в. симоненко).   [— ═], (бо — ═ х), (де — ═, |~~~|). *|~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом. речення складнопідрядне з послідовною підрядністю, розповідне, стверджувальне; 1-е просте головне, двоскл., пошир., повн., неускладнене; 2-е просте підрядне причини, двоскл., пошир., повн., неускладнене; 3-е просте підрядне місця, двоскл., пошир., повн., ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом. граматичні основи 1) підмет – я (займ.); присудок – йшов собі; 2) підмет – щось (займ.); присудок – кликало (дієслово); 3) підмет – гори (ім.); присудок – палали (дієслово). другорядні додаток прямий (_ _ _):   мене (займ.); обставини :   , владно – способу дії, прислівники;                                   так - способу дії, займ. присл.;                                 ввечері – часу, присл.;                                 туди, де – місця, займенникові прислівники; означення узгоджене(~~~): |окутані у сяйво чарівне| (дієприкм. зворот).

Людське неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.люди, їх мі всі вони зовсім різні і чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.так, життя кожної людини–це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними кольорами, як у пісні „червоне - то любов, а чорне - то журба” й справді, кожне життя здається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. тому, щоб усе було, як задумано, кожна людина повинна замислитись: «що вона може для цього зробити? » кожен, напевне, хоче жити в світі, де панує мир та злагода, але, на жаль, це все - утопія. безперечно, всі прагнуть кращого життя, але не кожен прагне до цього. дехто робить шляхетні вчинки, але це для піару, щоб бути "білим та пухнастим" в очах людей. завжди за добрі справи людина чекає на винагороду, та це не правильно. за таких умов, ваш вчинок не принесе нікому користі. але хіба це когось хвилює? у більшості випадків - ні. та іноді зустрічаються люди, яким не байдужа доля інших. вони є життєрадісними і, зазвичай, обирають професії, які служать людям. це вчителі, лікарі,