1. позначте рядок з реченням, у якому неправильно вжито слово неділя. а у неділю рано зілля копала б була неділя — тихий час дозвілля в ця неділя була важкою: щодня по шість уроків г у неділю кайдаші пішли до довбушів на оглядини

А У неділю ранозіллякопала

В
Тому що тут слово неділя вживається замість слова тиждень

Я дуже люблю дивитися телепередачу "Все буде добре" на СТБ. У цій передачі дуже багато корисних порад. Наприклад, які вправи треба робити, щоб зхуднути, як вберегти своє дитя від захворювань. Мені дуже подобається, коли готують. Постійний шеф кухар, якій там готує це Ектор Хіменес Браво. Завдяки йому, я навчилася готувати, дізналася про нові види страв. Ще мені подобається рубрика у цій программі, де можна зробити подарунки своїми руками. По -перше це дешево, по- друге гарно, по - третє цікаво. Получаються дуже гарні речі, аж не віреться, що це можна зробити самому. Тому я дуже люблю цю телепередачу, можна дізнатися багато нових та цікавих для себе речей. Я намагаюся ніколи не пропускати час, коли вона починається, щоб побачити усе. Бажаю вам теж подивитися телепередачу "Все буде добре".

Я люблю дивитись розважальні та інформаційні телепередачі. Пояснити свої вподобання я можу тим, що мені дуже подобається сміятись і дізнаватись нові факти: сміх продовжує життя, а інформація робить його цікавішим. Я маю багато улюблених телепередач і завжди з нетерпінням чекаю їх виходу в ефір. Мені до вподоби пізнавальні програми "Найрозумніший" і "Що? Де? Коли?". Вони завжди мають несподвані питання і їх обговорення, що допомагає втримати інтерес телеглядача. Ведучі завжди справедливі і усміхнені. Під час пауз лунає заспокійлива музика. Дивлячись їх, я щиро вболіває за перемогу найкращих гравців і водночас намагаюсь сама відгадувати відповіді на питання. Дуже приємно, коли я сама знаходжу відповідь і вона є правильною. Тому, я раджу кожному, теж дивитись ці телепередачі, сміятись, розумнішати і відпочивати .

Вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті  самі проблеми? Обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.

Не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. Це правильна мова.  

Ось дивіться. У Бернарда Шоу, в його п`єсі «Пігмаліон», головна героїня Еліза Дулітл жила за часів королеви Вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин Англії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. Вона виросла у передмісті Лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. І для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.  

Еліза майже ніякої освіти не мала, але навіть вона розуміла, що, не навчившися правильно вимовляти слова і будувати речення, ніколи не зможеш піднятися вище свого жалюгідного оточення, не зможеш розпочати свою праву, не зможеш забезпечити собі гідне життя. Але вона опинилася в потрібному місці у потрібний час, і тут їй трапився професор Хіггінс.  

Що ж до українців, то вони вважають себе культурними та освіченими людьми,  всі мають не просто шкільну освіту, а університетську, та ще й не одну. На кожному кроці у великих містах розташовані навчальні заклади, де людей вчать, вчать,  вчать … рідної мови. І що, як кажуть, у сухому залишку?

Нічого. Як і 100 років тому, правильною мовою говорять одиниці, як-от, наприклад, я. Інші вдовольняються тією мовою, яку зроду чули у себе вдома: дехто – суржиком, дехто – галицьким діалектом, гварою. Багато людей говорять досить правильною російською мовою.  

Як досконале знання мови впливає на суспільний стан та ділову успішність українця? За моїми власними ніяк. Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що вам стане соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою, на якій вони не думають, якою не володіють.  

Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.  

«Поговори трохи, і я скажу, хто ти», - жартують філологи. І справді, хто ти є насправді – про це скаже твоя мова.