Міні твір 5-7 речень з присвійними займенниками.

Наталка була прекрасною.Її очі ніжно глянули на мене і я зніяковів.А яке ж неї довге на красиве волосся,аж душу проймає.А звичайний хлопчик Петро не міг привернути ніяк її уваги.Його звичайнісінькі очі та зачіска не могли сподобатися тій прекрасній дівчині ,очі якої досі дивилися на нього.А він і далі продовжував ніяковіти...

Була собі бідна сім'я.
Вона не мала ні копійочки
Якось мати побачила що каченяти хотіло тоже попоїсти.
Наближалося свято і мама хотіла зробити щось приємне родині хоті вона не має грошей.
Назбирала вона паляниці і замісила тісто. туда ще поставила дріжджі. поставила в духовку пектися. Коли все було готове вона поклала ту страву на стіл. А від тої страви такий приємний був запах. Мама покликала всіх за стіл попоїсти всім сподобалося.Воно було приємне на смак і не хропотіло в роті. Мама і вся та родина назвали його хлібом. Відтоді всі полюбили хліб!

Переді мною – чарівна вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми ніжними  руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.