Твір чому ми повинні знати історію свого народу

Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу. Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння  самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли. Наперекір усім обставинам нам дали можливість вільно жити, дихати свіжим повітрям і ходити по рідній, Богом даній землі. Я вважаю, що минуле – це своєрідний досвід, який ми переймаємо від батьків, дідів, наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традицій, звичаїв, культури, форм поведінки. Тож, сьогодні освітяни активно піклуються про вивчення історії України в школах та інших навчальних закладах. Головною метою яких є належне освоєння знань про історичні події, які важливі для кожного з нас. Адже це неодмінно до в розбудові сильної, вільної держави, з гордою назвою Україна.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/chomu-potribno-znati-istoriyu-tvir/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

У мене є друг в школі, звуть його Денис. Останнім часом він часто став прогулювати уроки. Його мама завжди була впевнена, що він кожен день ходить в школу. Адже кожен день він прокидався рано і виходив в школу, як говорила його мати. І одного разу я вирішив простежити за моїм другом. Куди він іде щоранку. Вранці я чекав на нього біля під'їзду. І ось настав момент ікс - мій друг покинув будівлю. Я непомітно почав слідувати за ним. Він пішов по дворах, а потім зник в гаражах, я пішов в те місце і нічого не знайшов.

-Ну в наступний раз потрібно бути поуважніше (сказав я)

Я пішов в школу, провчився і повернувся додому.

Після обіду я пішов до своєї кімнати і почав розмишлять

-Куда він міг подиватися? Він же був прямо в мене перед носом. Треба щось придумати, може, поставити камеру?

-МАМО

-Що?

-де твоя стара відеокамера

-я її викинула ще 2 роки тому

-Гаразд

-А навіщо тобі?

-еем я хочу пограти з друзями в детектив

-Візьми мій старий телефон

-точно !!

Тепер у мене був план!

Я встав в 5, одягнувся, узяв телефон і відправився до пункту призначення

Я прийшов в те місце, де Денис зник й поставив там камеру

Після повернувся додому, і почав чекати коли об'єкт вийде з дому

Об'єкт ВИЙШОВ

Я пішов слідом за ним; як і вчора, він пішов тим самим шляхом до тих гаражів і вдачно зник. Я взяв телефон і почав переглядати запис.

На записі було видно, як Денис смикнув за арматуру і провалився під землю

Я був в шоцi Я пішов додому взяв рюкзак з їжею і водою так само прихопив дидов кинджал.

Я був біля того самого місця

-Фух, нуу з богом

Я дістав кинджал і потягнув за арматуру,

Я опинився в кімнаті в ній була капсула з льодом, якийсь пристрій і купа моніторів

Далі був прохід в другу кімнату, в ній лежав космічний корабель а в третий кімнаті був ... Ні, не Денис а щось, що ніби натягнув на себе його шкіру.

Сказати, що я був в шоці - нічого не сказати.

І тут ця тварюка побігла на мене, я сховався за стінкою і коли воно було поруч, я Вомзив

Кинджал йому в тіло, зелена жижа потекла з рани.

ВОНО впало замертво після ще півтори години приходив до тями

Я оглянув тіло - це був інопланетянин, що він тут забув невідомо, але одне я знаю точно - він убив Дениса.

РАПТОМ він встав і накинувся на мене, а потім я прокинувся

Це був всього лиш сон, Денис насправді живий, він просто приходив до свого друга і просиджував весь час у нього.

ответ:.  

1. Ознайомившись із путівником, я(підм.) з’ясувала(прис.) :Дністровський каньйон (підм.)розташований на межі чотирьох областей (Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької). 2. Для мене стало(прис.) відкриттям: цей каньйон(підм.) – один із найдовших у Європі. 3. Природа(підм.) довкола унікальна :на схилах ростуть(прис.) реліктові* дерева(підм.), рідкісні степові й гірські рослини(підм.). 4. Весна(підм.) тут завжди починається(прис.) на місяць раніше: скелі (підм.)каньйону чудово затримують(прис.) тепло. 5. Здається, ти (підм.) в казці: височенні скелясті береги(підм.), посічені печерами й гротами, схожі на фантастичних велетнів. 6. Чути(прис.) :десь неподалік шумить(прис.), вирує Джуринський водоспад(підм.). 7. Підійшовши ближче, бачу(прис.) : потоки(підм.) джерельної води зриваються (прис.)з високої кручі й каскадами спадають(прис.) на червоне каміння. 8. Повірте(прис.) - це неймовірне видовище(підм.).

9. Будьте(прис.)впевнені(прис.) : надзвичайна краса(підм.) довкола не залишить(прис.) вас байдужими.