Поясніть прислівя терен груш не родить

Поясніть прислів'я терен груш не родить.

Діти схожі на своїх батьків. І часто схожі не лише зовнішньо, але й наслідують риси характеру та модель поведінки в тій чи іншій ситуації, повторюють долю своїх батьків. Перебуваючи у тісному контакті, обмежені спільним простором, діти можуть "приміряти на себе" негативні риси характеру, або звички батьків, такі як куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання шкідливої для здоров'я їжі (фаст-фуд), неохайність тощо.  

Тож якщо батьки – це терен з численними колючками та дрібними терпкими плодами, що відображають їх вчинки та риси характеру, то не варто чекати соковитих плодів – дітей-грушок.

Цікава інформація. Існує багато схожих прислів'їв російською мовою: "от осинки не родятся апельсинки", "не расти яблочку на ёлке", "не растут на вербе груши", "от осины яблочку не родиться", "от рябины не родятся апельсины", "от терновника не жди винограда", "каков корень, таков и отросток". В українській мові – "осика груш не родить".

Кожну людину з раннього дитинства готують до того, що треба вчитися. Коли підліток приходить в школу, його захоплює цікаве життя. Він дізнається ціле море слів, галасливий океан мови підхоплює його за широкими дверима школи. Крізь живі бесіди вчителів, сторінки сотень книг вперше бачиться йому неосяжно-складний всесвіт. На чорній дошці класу різко біліє строга формула математики. Через слово ми дізнаємося те, чого не бачили і не знали ніколи. На уроках української мови ми дізналися, що вивчати будову слова — це захоплююче заняття. На уроках літератури летить радісна і гірка пісня вірша. Уроки природознавства допомагають нам краще дізнатися і полюбити тваринний і рослинний світ лісів, полів і пустель.

Багато таємниць життя відкривається тим, хто вивчає науку, техніку, ремесла, мистецтво. Щоб пізнати мир, треба багато читати, вивчати на уроках, не пропускаючи жодного слова вчителя. Адже тоді можна навчитися розмовляти не тільки на української, але і на іноземних мовах. А це так цікаво! Іноземні мови допомагають нам спілкуватися з людьми з інших країн, розуміти їх, дізнаватися багато цікавого.

Все здійснюється за до мови. От чому треба вчитися.

Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний  камінь  (постамент спроектовано  київським   архітектором   В.Ніколаєвим).

        Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.

        Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.

        Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.

        Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: