Зіставте синтаксичні особливості складносурядних речень та про стих речень з однорідними членами, прокоментуйте. Розставте пропуще-ні розділові знаки і поясніть їх уживання.1. Земля покрита білою габою і вітер під вікном, жебрак-скрипаль (Д. Павличко 2. Шлях часом відходив від річки аборічка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху(Іван Ле). 3. У небі вітер кучерявий колише теплую блакитьі затихає й знов шумить і раптом схоплює на крила хвилястіспіви журавлів і давня казка вічно мила зринає крізь хвиляс-тий спів (М. Рильський). 4. Реве Дніпро й лани широкополімедами пахнуть колосом шумлять (А. Малишко). 5. Досвітніполя в червні чи в липні, після теплої або задушливої ночінемов зеленкуватим маревом укриті, а те марево легке й при-марне чи то з зірок плаває пил у повітрі чи місячна куряване вляжеться (Є. Гуцало).​

Мати Тереза-католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Впродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії. Її подвиги мене надихають, я вважаю, що людство стало трішки кращим, трішки добрішим від її діяння.
А почалося все з 10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала призванням у призванні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних у 1948 році, замінивши чернечий одяг монастиря Лорето на просту бавовняну чіру з блакитним обрамленням.
Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем'єр міністр висловив їй свою подяку. На цьому їі діяння не завершилися, 7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії, вона буде допомагати всім людям що потребуватимуть до В 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькутта. За до ндійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Звичайно це ще не вся її доброчинність, а її зазначу було дуже багато.
Я дуже поважаю таких людей і вірю що їх стане значно більше ніж є наразі.