Скласти памятку для школярів як поводитися в лісі під час відпочинку

під час  відпочинку у лісі треба: не ламати дерева, не кидати сміття, не смітити навколо, не роспалювати вогнище, не ловити лісових мешканців.

                                      гарний учень славко пише твір. пише, як мокре горить. то у вікно визирне, то почухається, то крадькома розгорне книжку. не  йшло в нього складати твір. ну думає піду на вулицю може там мені ідея якась в голову прийде. вийшов славко на двір, а там до нього сусідська баба з своїм вичитуванням лізе : "да що ж ти байдики б`єш, матері пішов би допоміг".  да славку зараз не до цього він твір думає як складати. побіг по вулиці та невстиг він, від баби відпочити як тут прибіг до нього пес з сусідньої вулиці. в хлопчика аж мороз іде поза спиною, сам того не зрозумів як опинився на груші, що коло квартири росте. а собака гарчить, зуби сцупила та думає, якби швидше зліз славко, щоб йому всипати перцю. пройшло години півтори як тут прибігає захеканий хлопчик та з подивом дивиться на славка. і тут слава не стримав і сказав  - я буду тебе до нових віників пам`ятати якщо забереш  цю собаку! бо мені твір писати треба. - добре зараз заберу,  - відповів хлопчина. славко зліз з груші і пішов писати твір.

Сьогодні я вперше прийшла до школи. перший урок, перші знайомства, перший клас, перша вчителька. усе у мене сьогодні вперше. я ніколи не розуміла, хто такі вчителі, для чого вони потрібні. але згодом батьки мені пояснили, що вони навчають дітей тому, що їм колись згодиться у житті. і ось пролунав дзвінок - у нас почався перший в житті урок. вчителька посміхалася і розмовляла з нами так врівноважено, тихо і спокійно. мені видається, що наша вчителька -  дуже добра жінка. бувало, що я чогось не розуміла і оксана миколаївна мені усе пояснювала ще раз. так, нашу вчительку звуть оксана миколаївна. вона настільки мені і стала для мене, наче друга мама. і я з гордістю можу сказати, що моя вчителька - найкраща вчителька у світі. сподіваюсь, що ))