Потрібен монолог для дівчини, із будь-якої п"єси на українській мові. (на 4-5 (бажано оптимістичний)

монолог мавки із лісової пісні лесі українки, або лист татьяни до евгенія онегіна.

полозенко о.м.поет, письменникм. нікополь, україна  

 

монолог ненародженої дитини

 

ця ласкава, затишна темрява не так, десь зовсім нема її, є сяйво місяця, є чарівність заходу там де мене нема.там, де мене нема, - запах бузку, стрімливий вільний вітер, білі сліпучі сніги та величні хмари. там співають птахи, граються діти, сяє діамантами роса на травичці та павутинні, несподівані веселки після літнього дощу.двоє зараз нас живуть серед людей. це я і довгонога гарна дівчина, яка зачала мене. з'явився я в цій темряві та приємному теплі ніким не званий. і було мені тут, як в могутньому храмі, як у таємній зав'язі зернят.чого ти плачеш та зітхаєш, мамо? чого ж не радієш мені? я вже підріс, зміцнів у твоєму теплому тілі. я ж - частина тебе. але що я знаю про тих двох людей, які створили мене? чого він хотів від тебе в ту ніч? звісно ж, тільки не мене, тільки не моєї появи. він був, як легковажний вітерець. таких завжди багато крутилось біля тебе.тобі п'ятнадцять, а йому - шістнадцять. в ту ніч ти підвернулась йому для забави. ти молила його не розліпляти бутон кохання. чи не тому ти йому уступила, що трішечки все ж таки кохала його? вічний скандал тепер у вас, і чвари без кінця. плач твоєї матері та крики твого батька: "що, дурепа, залетіла? так тобі і треба! "є багато засобів, щоб уберегтися, і все ж це дуже часто з кимсь трапляється, губить сотні і тисячі людських долей, перевертаючи їх зовсім не так, як це мріялось та думалося.тепер я чую зростаючу погрозу від тебе, мамо. думаю я про те, хто я, навіщо і кому потрібен? та поки я вирішував, для чого я був утворений - за мене вже все вирішили. я - зайвий. і не знати мені купаюся я в ласкавому теплі твого лона, мамо, та відчуваю, що мені не жити. ти не хочеш, щоб я жив.то у чому ж моя провина? тому що не треба мені родитися? у життя мене не візьмуть, бо я там нікому не потрібен? вже готові люди в білих халатах, чекають на мене у своєму страшному й жорстокому світі. чекають там, де нема і не буде мене. ще ненароджений я опинюсь на пласі. хто ж прийде та втішить мне? у кого просити помилування? мамо! високі небеса обрали мені тебе, а ти мене зрадила. не можна з чужим життям помилятися. не можна чужим життям розпоряджатися, бо помилившись, відродити не ти дозволяєш байдужому металу вбити мене. вбити людину.розірвалась завіса кокона мого, з'явився прорив, в який широко ринуло сліпуче світло, і я здригнувся - мене чекали стерильні руки, готові до катування, до вбивства. ці руки можуть гладити і кішок, і коханих, і чужих дітей. зараз вони несуть смерть. ось продовження тих рук - блискучі інструменти, котрі шматуватимуть та розриватимуть мене на частини, вишкрібатимуть мене з тіла твого рідного, мамо. і я зіщулився перед ними у клубок тремтячих нервів, болю і зрадженої тобою душі. я відчував, що треба мені сховатися у рятівну темряву. я був у відчаї. мені боляче! я кричу! невже ти не чуєш? мені боляче, ! невже ти не ? прощавай, дивний світу непередбаченості людей. тебе мені так і не побачити. світ, в якому мені бути не судилось.якщо я повернусь, нехай, це будеш не ти. я оберу собі іншу, яка не зрадить. взято:   полозенко о.н. секрет бытия. - дніпропетровськ : іма-прес. - 2010. - 142 с.  

Ось і довгі морози змінюються довгоочікуваним весняним теплом. сніг ще довго буде лежати на холодній землі, а крижані вітру ще не один раз , що зима хоч і ослабла, але не здалася. вже скоро яскраве березневе сонце почне пригрівати поступово землю, зігрівати своїми променями остиглий за довгу зиму повітря. температура повітря ще довго буде негативною в нічні та ранкові години, але вдень під впливом зігріваючих зледенілу землю променями, він потроху почне прогріватися до 0 ° і вище.  ранньою весною природа ще спить. перші сонячні промені ще слабкі, середня температура місяця майже зимова -5 °. сніг покривається вологою грязьовий кіркою, на рівних ділянках землі розростаються проталини. природа навесні причаїлася в очікуванні зламу зими, в березні в сонячну погоду на небі почнуть збирати перші купчасті хмари, а в негоду можливий мокрий сніг з дощем. скоро прилетять птахи і рознесуть весняні нотки по всьому лісу.  сніг все ще лежить заметами уздовж доріг і місцями він ще сліпуче блищить на сонці, але все більше захоплює сніжні покриви волога кірка, все більш крихкими стають затягнуті по ранках тонким льодом калюжі, відтає до полудня під впливом сонячних променів. хмари на небосхилі стають купчастими, крізь них яскраво чистим світлом проникають веселі промені березневого сонця.  з квітня починається свій наступ з рясного сніготанення. сонце вже високо піднімається над обрієм, і в денні години середня температура повітря перевищує 0 ° с. повітря, з кожним днем додає в теплі, легкими вітрами розносить по природним просторах лісів і річок запах весни. навколо повінь. вервечкою іскряться на сонці струмки, радісно журча біжать вниз по схилах доріг, остаточно звільнилися від снігових завалів.  зацвітає вільха, а це вірна прикмета теплою і стійкою весни. поступово нагрівається сонцем сніг сходить з дерев, звільняючи кору від зимових оков. сніг сходить і з землі, лише надовго залишаючись в самих затемнених, захованих від сонячних променів, місцях у вигляді сухої темної кірки. на річках лід тріскається і ламається, щоб потім пустити за течією безліч крижин. на берегах ставків лід стає тонким і в'язким, місцями утворюються проталини.  ну ось настали довгоочікувані приємні деньки, коли можна сміливо знімати товсту верхню одежину, підставляючи руки і щоки під промені сонця.  до середини весни, середня температура повітря перевищує позначку в +5 ° с, природа пробуджується. на відкритих рівних поверхнях з'являються перші ніжно зелені пагони майбутньої трави, зігріває променями сонця. сніг день від дня тане, оголюючи голу землю, на якій ось-ось зійдуть перший тонкий стеблинки травинок. у тіньових місцях, під потужними стовбурами дерев і в низинах, куди насилу проникають промені весняного сонця, ще залишається багато снігу з твердими краями темних похмурих заметів. по дорогах і просіках продовжують грайливо дзюрчати струмки, вервечкою переплітаючись і виблискуючи відблисками променів на яскравому квітневому сонці. до повені повертаються з вирію чайки і качки.  у травні дерева стрімко приміряють нові наряди, немов, готуючись до літа, а по землі розійшлася молоденька травичка. тут же бджоли взялися за справу, запліднюючи нектаром квіти. з першої половини травня, як тільки сонце вже постійно віддає тепло, трава вже стрімко зеленіє, а дерева починають покриватися щільними листами. буквально за тиждень листової покрив збільшується в кілька разів.  в самому початку травня часто трапляється різке зниження температури, шумлять наскрізні холодні вітру, і зрідка буває випадання невеликої кількості опадів у вигляді снігу, який проте швидко танув на вже прогрітій весняної грунті. побудуть холоду і настає різке потепління. з потеплінням середня температура воздуха в травні підвищується до +10 +12 ° с. гуляє травень у народному календарі  ще можуть траплятися короткочасні заморозки по ночах, але, як правило, до 3-4 тижня травня погода стає сухою і жаркою. відзначаються перші гуркоти грому і грози. сонце набирає обертів і з самого ранку до заходу просочує землю і весь рослинний світ природи теплими, часто гарячим промінням. до кінця травня разом з повітрям швидко прогрівається і земля і може встановиться за літнім спекотна погода.  перша гроза. сонце раптово померкло, небо затягло важкими хмарами. освітлюється тьмяний небосхил с папахами блискавок, а крізь застиглий від страху ліс проносяться перші удари грому. зливові дощі потрібні природі, вони промивають землю і готують груня до сівби. 22 травня на нікольщіна починають засівати землю. а до 26 травня ликера-комарніца приносить перші комарів. ну ось нарешті і погода встановлюється гарна, тепла і, може трапитися, часом спекотна. природа готова до нового сезону. здрастуй, літо!

По-перше, спілкування – це міст між людьми. ніхто не є всемогутнім чи самодостатнім, у повсякденному житті люди залежать один від одного. ми всі сподіваємося, що зможемо оволодіти усіма необхідними навичками, щоб самостійно виконувати всю необхідну роботу. однак реальний світ доводить нам, що це неможливо. таким чином, люди залежать один від одного, жоден з нас не може сказати, що не потребує інших людей. суспільство вимагає співробітництва між людьми. спілкування є цим зв'язком. спілкування є першим кроком успішного співробітництва між людьми. за спілкування ми обмінюємося думками та інформацією, а також ємо іншим людям зрозуміти наші потреби та ідеї. наприклад, в компанії, будь то великій чи малій, менеджер завжди повинен спілкуватися зі своїм босом, співробітниками та підлеглими. крім того, кажуть, що ніхто не може жити у суспільстві і одночасно бути вільним від нього. по-друге, спілкування може нам зберегти дружбу та заводити нових друзів. друзі повинні спілкуватися один з одним, щоб знати потреби і почуття одне одного. дійсно, найважливішими якостями друга є здатність спілкуватися, співпереживати та розуміти. якщо ви хороший співбесідник, для вас буде легко підтримувати дружні відносини та заводити нових друзів. якщо ви не спілкуєтеся з друзями, ви не тільки відчуватимете себе самотнім, але й можете в кінцевому рахунку втратити своїх друзів. з усього викладеного вище, я можу зробити висновок, що спілкування є найважливішою навичкою для людей, щоб вижити в цьому суспільстві. я сподіваюся, що всі ми працюватимемо над тим, щоб оволодіти таким важливим для нас навиком.