Диагонали равнобедренной трапеции перпендикулярны и точкой пересечения делятся в отношении 3: 4. площадь четырёхугольника с вершинами в серидинах сторон трапеции равна 196. найдите боковую сторону в трапеции

1)теорема вариньона: середина сторон 4-угольника есть вершины параллелограмма(пар-ма), при этом противоположные стороны пар-ма || диагонали 4-угольника. 2)т.к. диагонали перпендикулярны, то углы в пар-ме =90=> это прямоугольник, но трапеция равнобокая  =>   диагонали равны  => равны стороны прямоугольника  => это квадрат=> сторона квадрата= =14. сторона квадрата =1/2 диагонали=> диагональ=28 откуда одна часть диагонали =12 а другая=16=> боковая сторона(как гипотенуза)= =20  

< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Північний Льодовитий океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Північний Льодовитий океан — найменший з океанів Землі. Він займає практично увесь р центральної Арктики. Майже з усіх боків океан оточений суходолом, що визначає особливості його природи — клімат, гідрологічний режим. Межі Північного Льодовитого океану проходять від Скандинавського півострова (62° пн. ш.), до Шетландських і Фарерських островів, по Датській, Девісовій і Беринговій протоках, через які його води з'єднуються з водами Атлантичного і Тихого океанів.

Північний Льодовитий океан - найменший за розмірами океан Землі

Берегова лінія океану сильно розчленована; У ньому виділяють дев'ять морів, на частку яких припадає половина всієї поверхні океану. Багато поодиноких островів і архіпелагів (Ґренландія, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля).

Рельєф дна

Льодовитий океан найменш глибокий серед океанів, близько половини площі дна займає шельф. Особливо широкою є смуга шельфу біля берегів Євразії, де вона вимірюється багатьма сотнями кілометрів. Ложе океану складається з декількох улоговин, розділених підводними хребтами. Найбільша глибина розташована в Ґренландському морі — 5527 м.

Головний елемент рельєфу дна — хребет Гаккеля — продовження Серединно-Атлантичного

хребта. Виділяються також хребти Ломоносова, Менделєєва та Чукотський.

Клімат

Особливості клімату визначаються полярним положенням океану. Тут формуються і панують протягом року арктичні повітряні маси. Середні температури повітря узимку знижуються до -40 °С, улітку вони близькі до 0 °С. Опадів випадає дуже мало — 100—200мм.

Властивості вод, льоди та океанічні течії

Особливості вод в океані визначаються значною мірою процесами водо- і теплообміну із сусідніми океанами. Зокрема, запас тепла у водних масах постійно підтримується завдяки припливу порівняно теплих вод з Атлантичного океану. Великий річковий стік (Об, Єнісей, Лена й ін.) також сприяє підвищенню температур і зменшенню солоності водних мас, а також створює надлишок вод і зумовлює зародження течій у поверхневому шарі від берега. Температура поверхневих вод океану здебільшого близька до температури замерзання води при цій солоності (-1°...-2 °С). Тільки в субарктичних районах вона підвищується до +5...+8 °С.

Характерною рисою океану б існування льоду впродовж року. Переважає багаторічний лід — пак — завтовшки 2—4 м і більше. Улітку моря океану значною мірою звільняються від льоду.

Із Північної Атлантики у Північний Льодовитий океан під дією західних вітрів поступає потужний потік теплих вод — продовження Північноатлантичної течії, який рухається на схід. Від Чукотського і Східносибірського морів води в океані рухаються в зворотному напрямку — зі сходу на захід, утворюючи Трансарктичну течію. Вона виносить полярні води і льоди в Атлантику, в основному, через Датську протоку.

Органічний світ

Основну біомасу в океані утворюють діатомові водорості, які пристосовані до життя у холодних водах. Вони живуть як уводі, так і на льодах. У приатлантичному.

Тюлені

Білий ведмідь

районі й біля узбережних вод, гирл річок розвивається зоо- і фітопланктон, багато водоростей, що ростуть на дні.

На периферії океану й у морях живуть промислові риби (тріска, пікша, навага, палтус та ін.), із ссавців — тюлень, морж, білуха, білий ведмідь.

Природні комплекси

Північний Льодовитий океан розташований у межах північного арктичного природного поясу Світового океану. Моря океану лежать у північному субполярному поясі. Тільки Норвезьке море належить до помірного поясу.

Північний полярний пояс — своєрідний водний комплекс. Протягом року велика частина поверхні вкрита дрейфуючими льодами. Вітер, течії і припливи спричинюють рух льоду. Утворюються нагромадження льоду — тороси заввишки до 10—12 м. Цей пояс мало придатний для життя. Тільки на його окраїні живуть тюлені, моржі, білі ведмеді.

Субарктичний пояс охоплює частини океану, що прилягають до суходолу. їхня природа не така сувора. Улітку вода біля берегів вільна від льоду, до того ж дуже опріснена річковими водами. В акваторіях, куди проникають теплі води, багато планктону і риби, на скелях островів і узбережжя безліч птахів.

Господарське використання

Суворі природні умови позначаються на можливостях освоєння ресурсів Північного Льодовитого океану. Океан має велике господарське значення для Росії, Канади і деяких інших країн.

Холодні води Північного Льодовитого океану малопродуктивні, тому біологічні ресурси океану невеликі. Лише в районах, що прилягають до Атлантики, біологічна продуктивність зростає. Тут здійснюється вилов риби, ведеться китобійний промисел, але видобуток китів строго лімітований. Місцеве значення має промисел тюленів, нерпи, моржів.

Мінеральні ресурси океану через сувору природу розвідані поки що слабо.

Північним Льодовитим океаном прокладені транспортні магістралі. Постійний льодовий покрив протягом року є серйозною перешкодою для мореплавства.

Объяснение:

Уравнение медианы: м=(1/2)*√(2a²+2b²-c²). тогда сn=(1/2)*√(2cs²+2cd²-sd²)=3√6. cn=bm=3√6. mp=np=3√6 (так как mn - средняя линия треугольника врс). pq -медиана. pq=(1/2)*√(2mp²+2np²-mn²)=(1/2)*√(4*54-9)=1,5√23. тогда площадь треугольника mpn: smpn=(1/2)*pq*mn=(1/2)*1,5√23*3=2,25√23. из формулы для медианы sn треугольника рsc найдем сторону sp. sn=(1/2)*√(2cs²+2sp²-cp²). или 6=(1/2)*√(288+2sp²-216), так как сp=np+hc=6√6. тогда 12=√(72+2sp²). или 144=72-2sp². отсюда sp=√36=6. мы видим, что sp=sm=sn=6. следовательно, в пирамиде smpn боковые ребра равны, а это значит, что вершина s проецируется в центр описанной окружности треугольника mpn, радиус которой равен по формуле: r=abc/4s. в нашем случае r=3*54/9√23=18/√23. тогда из прямоугольного треугольника psh имеем по пифагору: sh=√(sp²-ph²)=√(sp²-r²)=√(36-324/23)=√(36-324/23)= =√(504/23)=6√14/√23. ответ: расстояние от вершины s до плоскости всм равно 6√14/√23. второй вариант - координатный метод. так как пирамида правильная, в основании - квадрат. диагональ квадрата равна в нашем случае 6√2. высота пирамиды по пифагору so=√(sc²-oc²)=√(144-18)=3√14. даны точки: в(0; 0; 0), с(6; 0; 0), м(1,5; 1,5√14; 4,5). s(3; 3√14; 3). составим уравнение  плоскости через три точки: для составления уравнения плоскости используем формулу: |x - xв  xс-xв  xм-xв| |y - yв  yс-yв  yм-yв| = 0. |z - zв  zс-zв  zм-zв| подставим данные трех наших точек: |x-0  6-0            1,50    |                          |x-0  6        1,5    | |y-0  0-0    1,5√14-0 | = 0.    или |y-0  0  1,5√14 | = 0. |z-0  0-0          4,5 0    |                          |z-0  0        4,5    | раскрываем определитель по первому столбцу, находим уравнение плоскости:               |0 1,5√14 |                    |6  1,5|                    |6     1,5    | (х-0)*|0      4,5    | - (y-0)*|0  4,5| +(z-0)*|0  1,5√14| =0. (х-0)(0--0)(27-0)+(z-0)(9√14-0)=0.      или 0х-27y+9√14z=0. если задано уравнение плоскости ax + by + cz + d = 0, то расстояние от  точки s(sx, sy, sz) до плоскости можно найти, используя следующую формулу: d=|a*sx+b*sy+c*sz+d|/√(a²+b²+c²) или d=|0-27*3√14+9√14*3+0|/√(0+729+1134)= 54√14/√1863=9*6√14/9√23=6√14/√23. ответ: расстояние от вершины пирамиды до плоскости всм равно 6√14/√23.