Чи правильним є твердження психологів: „Характер загартовується в Боротьбі”? Обґрунтуйте свою думку.

Я вважаю що так, тому-що:
у боротьбі людина з твердим характером - виживає жертвуючи всіма, крім себе та своєї родини. А людина с м’якшим характером або помирає, або бере себе у руки та іде я подвиги, цим самим загартовує свій характер

Объяснение:

Воображение может быть четырех основных видов: активное, пассивное, продуктивное и репродуктивное.

Активное воображение характеризуется тем, что человек по собственному желанию, усилием воли вызывает у себя соответствующие образы. Чаще всего творческий процесс в искусстве связан с активным воображением.

Образы пассивного воображения возникают спонтанно, помимо воли и желания человека. Это — сновидения, галлюцинации.

Продуктивное воображение отличается тем, что в нем действительность сознательно конструируется человеком, а не просто механически копируется или воссоздается. Но при этом в образе она все же творчески преобразуется.

В репродуктивном воображении ставится задача воспроизвести реальность в том виде, какова она есть. С репродуктивным воображением связано направление в искусстве, называемое натурализмом, а также отчасти реализм.

Теперь про примеры воображения в произведениях народного творчества.

По-моему, все животные, говорящие человеческим голосом- пример продуктивного воображения в сказках: золотая рыбка, щука, звери из "Колобка", "Трех медведей" и ещё тысячи народных сказок. Все чудеса (скатерть-самобранка, шапка-невидимка, живая-мертвая вода, летучие корабли, сапоги-скороходы и т. д.) . Всякие волшебные превращения человека в лягушку, в красавицу, воскрешение из мертвых, наделение всякими необычными людей (ударился оземь- обернулся белым лебедем и т. д.) - всё это активное воображение

Білетна програма для аспірантів та здобувачів

(тематика для рефератів)

1. Світогляд людини: історичні типи, структура.

2. Теоретичний рівень наукового пізнання, його форми і методи.

3. Філософський світогляд І. Франка.

4. Предмет та функції філософії. Аспекти філософського знання.

5. Проблеми побудови загальної теорії здоров’я в сучасній медицині.

6. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.

7. Феномен соціального. Предметність, діяльність, спілкування – форми існування соціального.

8. Світогляд і філософія як аспекти співвідношення.

9. Взаємодія логіки та інтуїції у науковому пізнанні та клінічному мисленні.

10. Філософія «комп’ютерної революції». Етичні проблеми комп’ютеризації

11. Особливості філософії Стародавньої Греції та Риму, основні філософські напрямки та школи античності.

12. Людська діяльність, самодіяльність і творчість (філософське осмислення).

13. Філософська думка в Україні в другій половині ХІХ ст. на початку ХХ століття.

14. Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація її суперечності та глобальні проблеми.

15. Суспільство як система, що розвивається.

16. Взаємодія людина і природа. Поняття ноосфери. Екологічна проблема (наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти).

17. Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

18. Проблеми духовного і духовності у свідомості.

19. Філософія історії. Основні концепції історичного процесу.

20. Проблема життя і смерті у філософії. Сенс життя людини і людства.

21. Проблема людини у філософії. Співвідношення понять: «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».

22. Світова філософія ХХ століття. Проблема раціональності та ірраціональності як вияв кризи сучасної цивілізації.

23. Філософське поняття культури. Типологія культур (регіональна, народна, національна, масова, елітарна культура).

24. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії в Україні.

25. Філософія історії: проблеми її спрямованості і сенсу. Основні концепції історичного процесу.

26. Філософські ідеї та світогляд Т. Шевченка.

27. Філософські основи поняття несвідомого в концепції психоаналізу 3.Фройда і глибинній психології Г.Юнга.

28. Філософія і національність. Проблеми етноментальності.

29. Національна самосвідомість і ментальність та їх значення в суспільному розвитку.

30. Філософська антропологія та її різновиди.

31. Свідомість, самосвідомість, підсвідоме та їх співвідношення.

32. Специфіка науки та її співвідношення з філософію і позанауковим знанням.

33. Філософія екології. Проблема збереження і розвитку екосистеми. Поняття екогуманізму, екологічної та біомедичної стики.

34. Моральна та естетична свідомість: їх функції в життєдіяльності людини та суспільства.

35. Поняття цінностей. Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.

36. Мислення і мова. Природна і штучна мова. Мова в системі медичної етики і деонтології.

37. Людина як природно-біологічний і соціокультурний феномен.

38. Політична свідомість, її зміст і значення у розвитку суспільства.

39. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

40. Релігійна свідомість та її місце в духовному житті сучасного суспільства.

41. Сутнісні сили людини: тілесність, чуттєвість, розумність, воля та їх взаємозв’язок.

42. Філософське обґрунтування гуманізму. Гуманістичний зміст філософії.

43. Філософія Г. Сковороди та її історичне значення в духовному розвитку України.

44. Людство як суб’єкт історії.

45. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.