Дуже потрібна ваша до Потрібно написати тест роздум за зразком Теза - Агрумент - приклад - висновок . На тему Чи спростилися б стосунки батьків та дітей , якби вони жили окремо ?? Як відповісти на це питання на прикладі , , Кайдашева Сім‘я надо до 21:00 сегодня уже слать сегодня !!

Чи спростилися би стосунки

Проблема батькiв та дiтей є провiдною темою багатьох творiв як у свiтовiй, так, зокрема, i в українськiй лiтературі. І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв, показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому поколінню, а молодому все було вперше: вперше будували своє життя некріпаками, вперше одружувалися за велінням свого серця, а не за велінням пана. А старше покоління хотіло, щоб їх слухали, як все життя слухали вони своїх батьків, пана тощо. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини.

Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє", дрiбновласницькi iнстинкти Кайдашiв. Внаслiдок сутичок i боротьби за приватну власнiсть люди стають жорстокими, жалюгiдними, руйнують родиннi зв'язки, плямують власну гiднiсть та гідність близьких їм людей. Але є, на мiй погляд, тут ще один аспект - вiковий: старiсть не хоче поступатися своїми позицiями молодостi. Чесно кажучи, глибоко в душi менi дуже жаль старих Кайдашiв, що весь свiй вiк працювали, примножували добробут, ростили синiв. Їм, цим вже дорослим синам, врахувати б це, але вони впевнено будують своє життя, де на батькiвське "моє" вони вiдповiдають гострим опором. Та їх теж можна зрозумiти, бо в першi десятирiччя пiсля скасування крiпацтва свiдомiсть селян зазнала суттєвих змiн, що внесли в життя темного, забитого вiками панщини народу новi порядки. Важко до них пристосовується родина Кайдашiв, що складається з двох поколiнь. Думаю, крiм двох названих причин конфлiкту ("моє" - "твоє" та "старiсть - молодiсть"), автор висвiтлює ще одну: протирiччя мiж старим i новим ладом.

Саме соцiально-побутове середовище спотворює характери героїв повiстi, що стикаються у конфлiктi "батьки та дiти". Вічна проблема «батьків та дітей» теж прийшла до нас з сивої давнини. Однак І. С. Нечуй-Левицький уперше вказує нам на неповагу до батьків. Порушилася віковічна українська традиція шанобливого ставлення до батька-матері у дітей, і їх життя ламається, летить під укіс. Бо у своїй власній сім’ї не можна виховувати у дітей повагу до себе, коли ти зневажив своїх батьків - діти ж бо це бачать. І у нашому сьогоденні нерідко бачиш, як спілкуються брат із сестрою, бо заздрять один одному, бо спадок батьків не так поділили. Нехай Кайдаші були неосвічені затуркані панщиною, а що ж їх рівняє з нашими сучасниками? Чому ми не можемо піднятися над ними?

Останнім часом усе звертають на «український менталітет», але мені здається, що це тільки для того, щоб якось виправдати себе, бо ж таки соромно зізнатися собі у «кайдашевих звичках», які, на жаль, ще живуть серед нас. Хоч і здаються нам смішними суперечки Кайдашів, інколи ми пізнаємо в них і наших сучасників, які за «моє» готові на все. Але що цікаво - сміятись над Кайдашами - сміємось, а себе такими не бачимо. А жаль!

Ох, пожовтіли дерева, Гойдаються На вітрі. Ох, канікули завжди Швидко так закінчуються! Ох, скучив, повірте, Більше чекати я не можу! До засмаглим одноклашкам З голосним криком я біжу. Так, хлопці, дано наказ, Повертатися треба в клас. Ми давно мріяли про те, Тільки ретельно приховували! Я підріс на сантиметр, А Вітьок - на цілих п'ять. А Лариска розтовстіла, Цілим класом не обійняти. Не страждай ж ти, Мила, Що всі букви забула! Я ж креплюся, що є сил, Хоч всі цифри забув. Ох, художниця ти, Осінь, Навчи так малювати. Я тоді в твоїй роботі Тобі буду допомагати!

Люди в Україні завжди складали й співали пісні. За цими пі­снями можна простежити історію народу, його життя, його мрії та сподівання, його жалі. А в 1920 році було зазначено що українські пісні поділяються на 2 группи - Горобині та Жапороскі. "Жапорожзкі це правильно!"

Відходили у минуле й історичні події, й уча­сники цих подій, але пісні залишалися.

У давні часи український народ вів боротьбу з турецько-татарсь­кими завойовниками. Цю подію відображає народна «Пісня про Бай­ду» . Байда був історичною постаттю. Саме так народ називав Дмит­ра Вишневецького, засновника Запорізької Січі. У пісні оспівується любов до Батьківщини, патріотизм, відданість своєму народові.

Треба згадати і народного героя, народного месника проти па­нів —■ Устима Кармалюка. Слава про нього йшла не лише по всій Україні, але й далеко за її межами. Про нього народ теж склав пісню — це «Пісня про Устима Кармалюка».

Ще одного патріота українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «Ой Морозе, Морозенку».

Не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. Існує і багато таких пісень, які розповідають про звичайні, побутові події з життя українського народу. Серед таких пісень можна відзначити коло­мийки.

Отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно ба­гатий, різноманітний та цікавий. З пісень можна багато дізнатися про нашу історію.

4254645687665+