Іть скласти діалог на тему: "чи потрібно вчитися? " або "чи потрібно зно? "

- сергію, чому ти знову не виконав є завдання?

- я не встиг.

- не встиг? гляди, бо не встигнеш на життя.

- не встигну на життя? це як?

- не будеш вчитися, ніким не станеш. не станеш ні лікарем, ні художником, ні спортсменом, ні будівельником, ні моряком, ні трактористом, ні вчителем - ніким. і життя пройде повз тебе. нічого в житті не побачиш, ні про що не дізнаєшся. не цікавим буде життя, сірим, прісним. 

- а якщо буду?

-  тоді воно покаже тобі все своє різнобарв,я. бо дуже воно любить працьовитих і  сумлінних. вчися, серденько, не лінуйся.

Увесь твір я писати не буду, але я б написав  щось типу : не завжи люди говорять тільки потрібні речі. буває скажеш щось погане, а потім жалкуєш, адже слово не горобець вилетить на спіймаєш. те що людина говори без перестану не світчить про її освітченість. говорити в першу чергу потрібна з розумом,а в деякі моменти взагалі мовчати. не дарма існує народна мудрість "слово - срібло, а мовчання- золото".   знаки розтавлені неправильно (я з мовою не дуже дружу), але якщо тобі моя думка я сподіваюсь ти сама розтавиш. 

Сьогодні я пішов спати. на початку ранку,я прокинувся від невідомого шуму. я глянув і побачив фею. вона була гарна,ніжна та з розміром як мій палець. вона літала по кімнаті і вона була вдягнена в якусь невідому блузку та платячко(непомню как по укр.) вона тримала в руках блищяву палочку.її були дуже гарні очі,зеленого цвіту,а волосся в неї були ніжно білі. я хотів спитати хто вона? але вона прикрила пальцем мій рот та полетіла через вікно кудись. потім я розповів друзям і вони засміялись,але я знаю що то була фея.