1. Виділіть рядок, у якому всі слова – частки. А) на, між, але, коли; Б) ото, ген, аж, таки; В) чи, та, над, не; Г) ні, там, а, і. 2. За значенням частки поділяються на: А) формотворчі, заперечні, модальні; Б) єднальні, протиставні, розділові; В складні, складені; Г) причини, мети, допустові. 3. У якому рядку всі слова – модальні стверджувальні частки: А) будь, небудь, аби, де, сь; Б) так, еге, егеж, атож, аякже; В)авжеж, чи, що, як, майже; Г) приблизно, мало не, трохи не. 4. У якому рядку наведено частки, які пишуться зі словами через дефіс? А) аби, де, сь, чи, що, ані, ні, чим; Б) будь, небудь, казна, хтозна, бозна, бо, но, то, от, таки; В) мов, немов, годі, бодай, лиш; Г) ото, он, ось, от, оце, навряд. 5. Не пишеться зі словами, якщо: А) вона вжита в ролі часток; Б) вона вжита в ролі префіксів; В) вона вживається для заперечення дії, ознаки предмета; Г) вона стоїть при числівниках, займенниках, службових частинах мови. 6. Не з дієприкметником пишеться разом, якщо: А) дієприкметник виступає в ролі означення без пояснювального слова; Б) при дієприкметнику-означенні є пояснювальне слово; В) дієприкметник виступає присудком; Г) дієприкметник у дієприкметниковому звороті. 7. У якому реченні частка НЕ пишеться зі словом разом? А) Хто нічого (не)робить, той нічого (не)має. Б) Але війна (не)мала ні кінця, ні краю. В) Я була малою горда, щоб (не)плакать, я сміялась. Г) (Не)вдовзі в глибині поля заблискотів вогник трактора. 8. Виділіть речення, у якому використано формотворчі частки. А) Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям. Б) Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій. В) Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і хтозна-де осипався униз. Г) Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати

ответ:б

Объяснв книжці таке єение:

На сьомому небі від щастя. згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста аристотеля небо ділиться на сім сфер. на них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. а під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. саме туди потрапляють душі померлих. стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо».це вираз здійсненно і на землі. людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з ісусом. коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з ним.

земля наших предків напрочуд багата. це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. недарма ми, нащадки тисячоліття історії україни, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. один з них – це собор софія київська, що розташований у центрі нашої столиці.

софія київська або софійський собор – це одна з найдавніших пам'яток української архітектури та монументального живопису хі-хvііі століть. народилася вона ще за часів існування київської русі, але століть зазнавала змін: як оновлень, так і руйнації. собор як головний храм держави був свого часу духовним та політичним центром. у його стінах відбувалися найвизначніші урочистості: сходження на великокняжий престол, прийняття послів. тут затверджували навіть політичні угоди. у соборі велося літописання, були створені перші відомі на русі бібліотека та школа.

зовні проста, а в середині розкішна споруда уособлює ідеал людини, як його бачили архітектори тих часів. без зайвих оздоб та кричущих прикрас, адже людина за християнським віруванням має піклуватися передусім про внутрішню красу. білі стіни собору приховують неймовірної складності та виняткової краси фрески й мозаїки.

фрески зображують різноманітні біблійні сюжети, а мозаїки – найбільш шанованих постатей християнства. особливо вражає шестиметрова мозаїка із зображенням богоматері. її постать міниться тисячами відтінків численних шматочків смальти, старанно дібраних працьовитою рукою майстра. також у техніці мозаїки виконані зображення христа та марка євангеліста, воїна княжої доби, який захищав віру й державу від загарбників.

довгою і складною є історія софії київської, так само, як і історія нашої країни. і коли золота поверхня бань сліпуче виблискує у променях вечірнього сонця, а небесна блакить міниться у рожевому серпанкові, усвідомлюєш, який скарб перед тобою, і як важливо зберегти його для наступних поколінь.