30 при каких значениях k и b прямая y=kx+b проходит через точки а(1; 8) и в(-1; 2)

ответ:

объяснение:

y=kx+b - уравнение прямой, которому должны удовлетворять обе точки

составим систему:

ответ:

при k=3 и b=5 прямая проходит через точки а(1; 8) и в(-1; 2).

объяснение:

точки удовлетворяют уравнению прямой. подставляем их значения:

для т.а :   8=k+b     (1)

для т.в :   2=-k+b   (2)

получили систему из 2-х уравнений. найдем k и b.

сложим уравнения:

2b=10 ; b=5

подставим b=5 в (1):

k+5=8; k=3

у=3х+5

Рівняння-рівність виду, де найчастіше в якості виступають Числові функції, хоча на практиці зустрічаються і більш складні випадки — наприклад, рівняння для вектор-функцій, функціональні рівняння та інші.Корінь рівняння – це таке значення змінної х, при якому рівність істинна.Нерівність — твердження про те, що два математичні об'єкти є різними, тобто не дорівнюють один одному. Для елементів упорядкованих множин нерівність може додатково стверджувати, що один із двох елементів менший або більший від іншого.Лінійними називаються нерівності ліва і права частина яких представляє собою лінійні функції щодо невідомої величини.До них відносяться, наприклад, нерівності:

Лінійне нерівності

5>4 – 6x 9-x < x + 5.

Лінійні нерівності — це нерівності виду:

ax +b>0 або ax + b<0

ax +b≤0 або ax + b≫0

де a і b – деякі задані числа; x — невідома змінна.

У всіх них є відмінна риса: в таких нерівностях відсутні ікси в квадраті, в кубі і т. д., крім того в цих нерівностях немає поділу на ікс і ікс не знаходиться під знаком кореня.

Объяснение:

1) неопределённость 0/0 раскрываем умножением числителя и знаменателя на выражение, сопряжённое знаменателю, т.е. на в знаменателе разложение разности квадратом, используем это: сокращаем: 2) неопределённость (∞-∞) раскрываем, приводя к общему знаменателю: сокращаем: 3) неопределённость 0/0 раскрываем по первому замечательному пределу, вернее по одному из следствий из него, а именно: знаменатель разложили на множители, затем по свойству предел произведения равен произведению пределов, разбили на 2 предела: первый предел равен минус единице, второй приводим к первому замечательному пределу домножением на 5 числителя и знаменателя. 4) неопределённость 1 в степени ∞ раскрывается с второго замечательного предела. но сначала путём преобразований к виду, когда его можно будет применить. в числителе добавили и вычли 1, затем сгруппировали и разделили. потом поменяли знак второго слагаемого сделаем замену t=1/(x-2), при этом t →0 и  отделим целочисленную степень (6): разбили на произведение пределов, первый из которых равен 1, второй по второму замечательному пределу: сначала можно вычислить предел, а затем возвести его в степень: